Робота «Присутність» досліджує памʼять як стан, що існує поза конкретними подіями та образами. Памʼять тут постає як відчуття, яке зберігається у формі, тілі та внутрішній рівновазі.
     Композиція живопису побудована на симетрії, що символізує пошук стабільності та внутрішньої рівноваги. Водночас у симетрії присутні зсуви та порушення, які нагадують, що памʼять ніколи не є повністю сталою. Вона змінюється разом із тим, хто її носить.
    Яскраві кольори, що виникають із темного тла, працюють як спалахи спогадів. Деякі з них світлі й теплі, інші - болісні та важкі. Краплі в образі сприймаються як сліди сумних переживань, що залишаються навіть після зникнення емоції.
Проєкт говорить про присутність спогадів у формі, про рівновагу між світлом і темрявою, між тим, що хочеться зберегти, і тим, що неможливо змінити